"Четвертий Кеннеді" Маріо П'юзо

 Хрещений батько. Дон Карлеоне... Коли ви чуєте ці слова то одразу розумієте про що йдеться мова. Італійська мафія, кримінал, відеокасети з гугнявим голосом де на екрані Марлон Брандо та Аль Пачіно сиплють словами котрі потім розберуть на цитати... Я прочитав "Хрещеного батька" у 8 класі. Книга потрапила до мене випадково і була яскравою подією тої теплої осені. Світ дорослих людей з цікавими долями, абсолютно інша реальність та культура. З того часу я дізнався про Маріо П'юзо. Потім я ще раз перечитав "Хрещеного батька" у років 25 і зрозумів краще. Але моя думка про П'юзо склалася як про автора, що пише про італійську мафію, італійську діаспору і про те, як важко зійти зі шляхів криміналу. Тому великим було моє здивування, коли випадково натрапив у мережі на рецензію роману Маріо П'юзо іншої тематики. Американська політика, як країни яка має найбільший вплив на світ, цікава багатьом. Розповісти, що відбувається за лаштунками сцени прагнуть багато авторів - і письменники і кінорежисери. Успіх серіалу "Картковий будиночок" тільки підтвердить цю думку. У 1990 році світ побачив роман "Четвертий Кеннеді" де П'юзо описує історію вигаданого президента Френсіса Ксав'є Кеннеді, племінника Джона та Роберта Кеннеді. Чим буде цікава ця книга? Це карколомна подорож по спідвею. Терористи, олігархи, продажні і не дуже ЗМІ, розвідка, нафта, ядерна зброя, активісти, кохання, голівудські кінозірки, влада - всього цього вдосталь. Намішано так, що відірватися неможливо). 

Лейтмотивом у романі стоїть питання, яке П'юзо часто задає у своїх творах: чи варто те, за що ми так сильно тримаємось, нашого життя? Чи є сенс у наших справах, навіть самих корисних, коли ціна, яку потрібно заплатити може бути занадто високою? Напевно кожен, хто прочитає "Четвертого Кеннеді" дасть відповіді на ці питання собі сам. А я можу сказати, що давно не відчував такого задоволення від гостросюжетної художньої літератури.